Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обтісувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обтісувати — [оубт’і/суватие] уйу, уйеиш … Орфоепічний словник української мови
обтісування — я, с. Дія за знач. обтісувати … Український тлумачний словник
обтісуватися — уюся, уєшся, недок., обтеса/тися, ешу/ся, е/шешся, док. 1) розм. Набувати навичок культурної поведінки, навчатися поводити себе. 2) тільки недок. Пас. до обтісувати 1), 2) … Український тлумачний словник
перетісувати — ую, уєш, недок., перетеса/ти, ешу/, е/шеш, док., перех. 1) Обтісувати все чи багато чого небудь. 2) Обтісувати ще раз, повторно або заново, по іншому … Український тлумачний словник
отісувати — ую, уєш, недок., отеса/ти, ешу/, е/шеш, док. Те саме, що обтісувати … Український тлумачний словник
притісувати — ую, уєш, недок., притеса/ти, тешу/, те/шеш, док., перех. Обтісуючи, підганяти, припасовувати що небудь до чогось … Український тлумачний словник
розтісувати — ую, уєш, недок., розтеса/ти, ешу/, е/шеш, док., перех. Обтісуючи, обрубуючи і т. ін. стовбур дерева, виготовляти з нього тес. || Вирубувати або розширювати отвір у чому небудь (у дерев яній стіні, у віконних прорізах і т. ін.) … Український тлумачний словник
кантувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Обшивати, облямовувати кантом (див. кант I 1)) що небудь. Кантувати комір мундира. Кантувати фотографію. 2) спец. Обтісувати по краях дошку, брус тощо, роблячи кант (див. кант I 2)). 3) спец. Перевертати під час… … Український тлумачний словник
обтесати — див. обтісувати … Український тлумачний словник
